Історія справи
Постанова ВГСУ від 25.02.2015 року у справі №910/22290/14Постанова ВГСУ від 25.02.2015 року у справі №910/22290/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 лютого 2015 року Справа № 910/22290/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого суддіКорсака В.А. суддів Данилової М.В., Данилової Т.Б.розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ- маркет"на постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.12.2014у справі № 910/22290/14 Господарського суду міста Києва за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Продекспорт- 2009"до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю " АТБ - маркет", 2. Приватного підприємства "Український інформаційний центр екологічних технологій експертизи та аудиту", 3. Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 простягнення 5 513 559, 26 грн.
в судовому засіданні взяли участь представники :- - позивачаЧумак О.В.- - відповідача-1Вітович О.Я., Круглова Р.С.- - відповідача-2не з'явився - - відповідача-3не з'явився
В С Т А Н О В И В:
В жовтні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Продекспорт - 2009" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ- маркет", Приватного підприємства "Український інформаційний центр екологічних технологій експертизи та аудиту", Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, в якій просило суд стягнути з відповідачів на свою користь 5 513 559, 26 грн.
Одночасно з позовною заявою, в порядку статей 66, 67 Господарського процесуального кодексу України позивач подав до суду заяву про вжиття заходів до забезпечення позову, в якій просив суд накласти арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет" на суму 5 510 559, 26 грн., що знаходяться на рахунках в банківських установах згідно переліку та будь-яких інших рахунках, які будуть виявлені державним виконавцем в процесі виконання ухвали суду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.10.2014 (суддя Мудрий С.М.), залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.12.2014 (головуючий Ткаченко Б.О., судді: Зеленін В.О., Синиця О.Ф.) заяву позивача задоволено, накладено арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ- маркет" в сумі 5 510 559 грн. 26 коп. до вирішення спору по суті, що знаходяться на рахунках у банківських установах згідно переліку або на будь-яких інших рахунках, які будуть виявлені державним виконавцем в процесі виконання ухвали суду про забезпечення позову.
Мотивуючи ухвалу суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність доводів позивача та наявність правових підстав для задоволення його заяви, поданої в порядку статей 66, 67 Господарського процесуального кодексу України.
У відзиві на касаційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Продекспорт- 2009" заперечуючи проти її задоволення просить залишити судові рішення без змін вказуючи на законність, обґрунтованість та правомірність ухвали та постанови та безпідставність доводів касатора.
Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, Товариство з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального законодавства, просить їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні заяви про вжиття заходів до забезпечення позову.
Касатор зазначає, що оскаржувана ухвала суду про забезпечення позову не містить чіткого і докладного обґрунтування необхідності забезпечення позову, оскільки жодного засідання не відбулося, а також судом не зазначено які саме права позивача можуть бути порушені і чому вони не зможуть бути відновлені у майбутньому, якщо заходи забезпечення не будуть вжиті. На думку касатора, суди попередніх інстанцій підтримуючи доводи заявника виходили з припущення щодо неможливості чи можливого утруднення виконання рішення господарського суду.
Разом з цим, касатор зазначає, що накладення арешту на грошові кошти відповідача неминуче тягне збій у виконанні товариством його зобов'язань перед державою, працівниками підприємства та тягне збій в системі фінансових потоків, внаслідок чого ТОВ "АТБ-маркет" змушене залучати кошти з інших альтернативних джерел, перерозподіляти кошти, виконувати одні фінансові зобов'язання за рахунок інших, у зв'язку з чим скаржник вважає, що товариство фактично позбавляється здійснювати свою господарську діяльність у нормальному режимі, що призведе до виникнення збитків та порушує права і інтереси відповідача.
Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Статтею 67 цього кодексу передбачено, що позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу.
Зі змісту вказаних статей вбачається що обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.
В пунктах 1, 3 своєї постанови № 16 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" (із змінами і доповненнями) пленум Вищого господарського суду України роз'яснив, що у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).
Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі є вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "Продекспорт-2009", зокрема, до Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет" про стягнення з останнього суми заборгованості, інфляційних втрат та 3 % річних, у зв'язку із неналежним виконанням ТОВ "АТБ-маркет" умов договору поставки продукції № 25007 від 15.05.2010 щодо здійснення повного та своєчасного розрахунку за поставлений у період з 02.01.2014 по 05.02.2014 товар.
При цьому, обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, які містяться на рахунках ТОВ "АТБ- маркет" в межах суми, заявленої до стягнення, позивач вказував про наявність сумнівів щодо можливості виконання ТОВ "АТБ-маркет" судового рішення у даній справі та наявності підстав для висновку про утруднення виконання цього судового рішення, посилаючись на наявність судових рішень господарського суду Дніпропетровської області та позовів про стягнення з ТОВ "АТБ-маркет" грошових коштів. На думку позивача, ухилення ТОВ "АТБ-маркет" від виконання зобов'язань за договором поставки також свідчить про наявність підстав для накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах позовних вимог.
Здійснюючи судовий розгляд заяви позивача про забезпечення позову, виходячи з положень чинного законодавства, зокрема, приписів статей 66, 67 Господарського процесуального кодексу України, суди першої та апеляційної інстанції дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову, а оскаржувані у справі ухвала та постанова прийняті у відповідності з нормами процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування не вбачається.
Слід зазначити що, даний судовий спір вже вирішений по суті. Так, рішенням Господарського суду міста Києва від 11.11.2014, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.01.2015 у даній справі з ТОВ "АТБ-маркет" на користь ТОВ "Продекспорт-2009" стягнуто заборгованість в розмірі 4 664 643 грн. 26 коп., три проценти річних в розмірі 98 558 грн. 45 коп., індекс інфляції в розмірі 747 358 грн. 12 коп. та судові витрати.
Доводи касатора щодо розгляду заяви позивача про забезпечення позову судом першої інстанції без проведення судового засідання, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки приписами статті 65 Господарського процесуального кодексу України визначені дії суддів по підготовці справи до розгляду, за змістом якої з метою забезпечення правильного та своєчасного розгляду господарського спору суддя у необхідних випадках вирішує питання про вжиття заходів до забезпечення позову.
Вимоги вказаної статті, а також статей 66, 67 Господарського процесуального кодексу України не передбачають обов'язку судді розглядати заву про забезпечення позову у судовому засіданні з викликом сторін.
Викладені у касаційній скарзі доводи касатора колегія суддів вважає непереконливими, такими, що не відповідають встановленим судами обставинам щодо наявності підстав вважати можливим утруднення виконання судового рішення у даній справі, а також суперечливими та такими, що зводяться до непогодження заявника касаційної скарги із судовими рішеннями у даній справі.
За таких обставин, касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.12.2014 у справі № 910/22290/14 залишити без змін.
Головуючий суддя В.А. Корсак
С у д д і М.В. Данилова
Т.Б. Данилова